Яким був секс людей і неандертальців

23 Jan 2021 | Culture | 845 |
Яким був секс людей і неандертальців

секс з неандертальцями

Вченим відомо чимало приголомшливих фактів про інтимні стосунки неандертальців і ранніх сучасних людей. Наприклад, чи були в них поцілунки, де вони оселялися після знайомства та які особливості мали їхні статеві органи.

Вони зустрілися поглядом на пагорбах доісторичної Румунії.

Він - неандерталець, його мускулисте оголене тіло прикривала лише хутряна накидка. Гарна постава і бліда шкіра, якої подекуди торкнулося сонячне проміння. На одному з могутніх біцепсів - браслет з орлячих кігтів.

Вона - перша людина розумна, одягнена у шкіру, оздоблену вовчим хутром. У неї смугляста шкіра, довгі ноги, заплетене в коси волосся.

Він відкашлявся, оглянув її з ніг до голови і несподівано високим, гугнявим голосом вигукнув найкраще з відомих йому привітань. Вона мовчки дивилася на нього. На його щастя, вони не говорили однією мовою.

Вони ніяково розсміялися і - ми, звісно, здогадуємось, що сталося далі.

Напевно, більшість таких зустрічей не були схожі на гарячу сцену з любовного роману. Вони могли статися між неандертальською жінкою і чоловіком нашого виду.

Це могли бути цілком прагматичні стосунки, адже людей тоді було небагато. І деякі дослідники навіть припускають, що такі сексуальні стосунки часто були ґвалтуванням.

Хоча ми ніколи не дізнаємося, що насправді сталося під час тієї або інших зустрічей, ми абсолютно точно знаємо, що вони були.

Приблизно 37-42 тисячі років потому, у лютому 2002 року, двоє дослідників зробили надзвичайне відкриття. Сталося це у підземній печері на південному заході Карпат поблизу румунського міста Аніна.

Дістатися туди було непростим завданням. Дослідникам довелося спочатку пройти 200 метрів по шию у воді вздовж підземної річки.

Потім пірнути на 30 метрів углиб до проходу між скелями (98 футів) уздовж підводного проходу, а після цього здолати 300-метровий підйом до "мишачої нори" - отвору до невідомої раніше печери.

Вона отримала назву Пештера-ку-Оасе, тобто "печера з кістками". Всередині неї вони виявили тисячі кісток ссавців. Вчені вважають, що її населяли печерні ведмеді - вимерлі родичі бурого ведмедя.

Але серед них на поверхні виявили й щелепну кістку людини. Методом радіовуглецевого датування вчені з'ясували, що вона належала одному із ранніх представників Homo Sapiens у Європі.

секс з неандертальцями

На думку дослідників, рештки принесло у печеру з водою, де вони й пролежали до нашого часу неторканими. Вчені також помітили, що хоча щелепна кістка за зовнішнім виглядом, без сумніву, належала людині розумній, вона також дивним чином містила неандертальські риси.

Загадка з'ясувалася через роки.

Коли у 2015 році вчені проаналізували ДНК кістки, вони виявили, що вона належала людині сучасній чоловічої статі, яка мала, однак, 6-9% генів неандертальців.

Чи отримують тварини задоволення від сексу
Чи виникло б людство знов, якби ми відмотали час назад?
Потяг до алкоголю виник у процесі еволюції
Це найвища концентрація неандертальських генів, яку коли-небудь виявляли у ранніх Homo Sapiens. І вона втричі більша, ніж у сучасних європейців та азіатів, які мають 1-3% таких генів.

Геном, вилучений із кістки, містив великі ділянки безперервних послідовностей неандертальських генів.

Геном, вилучений із кістки, містив великі ділянки безперервних послідовностей неандертальських генів.

А це, за підрахунками дослідників, означало, що власник щелепи мав предка неандертальця всього чотири-шість поколінь тому. Отже, це був його прапрадідусь або прапрапрапрадідусь.

Вчені також встановили, що сексуальний контакт між його предками відбувся менш ніж за 200 років до того часу, коли він жив.

Крім щелепної кістки, археологи виявили в Пештері-ку-Оасе і фрагменти черепа іншої особи, яка мала схожу суміш рис. Вчені поки що не змогли вилучити ДНК із цих решток, але вони припускають, що череп також належав людині з нещодавніми неандертальськими предками.

З того часу вчені виявляють все більше доказів того, що секс між першими людьми розумними та неандертальцями не був рідкісною подією.

Як свідчить геном сучасного населення, це відбувалося регулярно і на широкій географічний території.

На сьогоднішній день є люди, які мають генетичний матеріал принаймні двох різних популяцій неандертальців.

Як показує один аналіз, людина розумна схрещувалася з неандертальцями як в Європі, так і Азії.

Насправді ДНК неандертальців виявляють майже у всіх людей, які живуть сьогодні, і навіть у людей африканського походження, чиї предки, як вважають, не контактували з цією групою безпосередньо.

Передача генів відбувалася й навпаки. У 2016 році вчені виявили, що неандертальці з Алтайських гір у Сибіру могли мати 1-7% генів перших людей розумних, які жили приблизно 100 тисяч років тому.

Пазур орла, який неандертальці могли використовувати як прикрасу

Однак найцікавіше те, що пікантні подробиці цієї міжвидової романтики не загублені повністю під пилом тисячоліть, як можна було б припустити.

Далі ми розповімо усе, що нам наразі відомо про цей делікатний епізод в історії людства.

Поцілунки
У 2017 році Лора Вейріч - антропологиня з Університету штату Пенсильванія - виявила мікроскопічний елемент віком 48 тисяч років на доісторичному зубі.

"Я вивчаю стародавніх мікробів, щоб дізнатися більше про минуле, - пояснює науковиця. - Єдиний найкращий спосіб з'ясувати, які мікроорганізми жили в тілах наших предків - це зубний камінь".

Звідки в нас звичка цілуватися?
Найвидатніші поцілунки в історії мистецтва
Дослідницю насамперед цікавило, чим харчувалися неандертальці та як вони взаємодіяли з оточенням. Щоб знайти відповіді на ці питання, вона розшифрувала послідовності ДНК молекул із нальоту на зубах, виявлених у трьох різних печерах.

Два зразки взяли з решток 13 неандертальців, знайдених в Ель-Сідроні на північному заході Іспанії. Археологічна знахідка спантеличила вчених, коли виявилося, що у багатьох із цих давніх людей були вроджені патології, як-от деформовані колінні чашечки та хребці, а також молочні зуби у дорослих.

Припускають, що плем'я складалося з близьких родичів, які накопичили рецесивні гени після довгого періоду інцестів. Історія родини мала сумний кінець. Як свідчать сліди на їхніх кістках, вони стали жертвами канібалів. Їх вважають одними з останніх неандертальців на Землі.

Як з подивом виявила Вейріч, один із зубів з Ель-Сідрона містив генетичний слід бактеріоподібного мікроорганізму, Methanobrevibacter oralis, який і донині є у ротовій порожнині людей.

Порівнявши неандертальську версію бактерії з тією, яка є у сучасних людей, дослідниця виявила, що вони відокремилися від спільного виду приблизно 120 000 років тому.

Якби неандертальці та сучасні люди мали однакові ротові бактерії, це сталося б набагато раніше, принаймні 450 тисяч років тому, коли обидва підвиди ранніх людей почали розвиватися окремо.

"Це означає, що виявлений мікроорганізм було перенесено", - зазначає Вейріч.

Сказати точно, як це сталося, важко, але це може бути пов'язано з чимось, що сталося 120 тисяч років тому.

"Це дуже цікаво, тому що саме з цим періодом ми пов'язуємо перші випадки схрещування між людьми та неандертальцями", - пояснює Вейріч.

"Вражає, як у цьому ланцюгу подій виявляються залученими мікроби", - додає вона.

Вейріч пояснює, що одним із можливих шляхів передачі бактерій могли бути поцілунки. "Це могло статися одного разу, а потім бактерії чарівним чином розмножилися, якщо група заражених людей продовжувала бути дуже успішною. Але, можливо, такі випадки передачі бактерій були частішими"

Зуби неандертальців

Інший спосіб перенесення ротових мікробів - це спільне вживання їжі. І хоча безпосередніх доказів того, що неандертальці готували їжу для людини розумної, не існує, романтична трапеза цілком могла бути джерелом передачі мікроорганізму M. oralis.

Вейріч це відкриття вражає. Воно свідчить про те, що наша взаємодія з іншими типами людей сформувала спільноти мікроорганізмів, які супроводжують нас до цього дня.

На думку дослідниці, це також порушує питання: "Можливо, наш мікробіом працює так добре завдяки мікроорганізмам, які ми отримали від неандертальців?"

Наприклад, бактерію M. Oralis пов'язують із захворюваннями ясен у сучасних людей, але, як зазначає Вейріч, у багатьох доісторичних людей були абсолютно здорові зуби.

Вона також впевнена, що за допомогою цих досліджень у майбутньому можна бути реконструювати здоровий мікробіом порожнини рота й для сучасних людей.

Неандертальські чоловіки чи жінки?

З'ясувати точно, з ким переважно вступали в стосунки перші Homo Sapiens, з жінками-неандертальцями або з чоловіками, досить важко. Втім, деякі відповіді на це питання все ж таки є.

У 2008 році археологи виявили зламану кістку пальця і молярний зуб у печері Денисова на Алтаї в Росії. Ця знахідка виявила абсолютно новий вид первісної людини.

Протягом багатьох років про денисівську людину було відомо небагато. Але дослідники, приміром, з'ясували, її генетична спадщина залишилася у сучасних людей східноазійського та меланезійського походження.

Фігура неандертальської жінки

Денисівська людина мала значно тісніший зв'язок з неандертальцями, ніж сучасні люди. Два підвиди мешкали сотні тисяч років на спільних ареалах в Азії.

Це стало насамперед очевидним у 2018 році. Виявлений фрагмент кістки, що належав дівчинці, яку назвали Денні, показав, що її матір'ю була неандерталка, а батьком - денисівська людина.

Отже, було б логічним, якби чоловічі статеві хромосоми неандертальців були схожими на хромосоми денисівської людини.

Втім, коли вчені розшифрували ДНК трьох неандертальців, що жили 38-53 тисячі років тому, вони з подивом виявили, що їхні Y-хромосоми мають більше спільного зі сучасною людиною.

Дослідники кажуть, що це свідчить про "сильний потік генів" між неандертальцями та ранньою сучасною людиною, тобто вони досить багато схрещувались.

Насправді так часто, що коли популяція неандертальців почала скорочуватися, їхні Y-хромосоми практично повністю зникли і були замінені людськими чоловічими хромосомами.

Це свідчить про те, що статеві стосунки з неандертальцями мали переважно чоловіки Homo Sapiens.

Історія, однак, на цьому не закінчується. Інші дослідження показали, що майже така сама доля спіткала й мітохондрії неандертальців - клітинні механізми, які допомагають перетворювати цукор на корисну енергію.

Вони передаються виключно по материнські лінії. Тому коли в рештках неандертальців у 2017 році виявили мітохондрії людини сучасної, це означало, що перші представниці виду людини розумної також вступали у статеві стосунки з чоловіками неандертальців.

Таке схрещування, напевно, мало відбутися між 270 тисячами і 100 тисячами років тому, коли люди мешкали в Африці.

Хвороби, що передаються статевим шляхом
Кілька років, вивчаючи вірус папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом, дослідник Віль Піменофф помітив дещо дивне.

Віруси папіломи є повсюдними серед тварин, зокрема ведмедів, дельфінів, черепах, змій та птахів. Насправді його виявляють майже у всіх видів, які досліджували на його наявність.

Лише серед людей циркулює понад 100 різних штамів, які разом відповідають за 99,7% випадків раку шийки матки у всьому світі.

Одним з найбільш смертоносних штамів є ВПЛ-16, який здатний утримуватися в організмі роками, повільно руйнуючи клітини, які він заражає.

Але у світі існує чітка територіальна межа між певними варіантами вірусу. У більшості частин планети ви зустрінете тип A, тоді як в Африці на південь від Сахари люди насамперед заражаються типами вірусу B і C.

Цікаво, що така картина точно відповідає розподілу ДНК неандертальців у світі. Мешканці субсахарної Африки не тільки мають незвичні штами ВПЛ, але вони також несуть найменшу кількість генетичного матеріалу неандертальців.

Щоб з'ясувати, чому так сталося, Піменофф за допомогою генетичного розмаїття вірусу типу А, підрахував, коли він вперше виник. Це сталося приблизно від 60 тисяч до 120 тисяч років тому.

Отже, вірус типу А є набагато молодшим, ніж інші типи ВПЛ-16. І найважливіше, що виникає він приблизно у той час, коли ранні сучасні люди вийшли з Африки і зустрілися з неандертальцями.

Хоча це важко довести остаточно, Піменофф стверджує, що вони одразу почали обмін хворобами, які передаються статевим шляхом. А розкол у варіантах ВПЛ-16 відображає той факт, що ми придбали тип А саме від неандертальців.

"Я перевірив це тисячі разів за допомогою обчислювальних методів, і результат завжди однаковий - отже, це найбільш імовірний сценарій", - зазначає дослідник.

З огляду на те, як вірус розповсюджується сьогодні, він припускає, що його передача від неандертальців відбулася не раз чи два, а ставалася регулярно.

"Якби це було поодиноким випадком, вірус навряд чи зберігся, - пояснює вчений. - Однак такі сексуальні контакти були досить типовими для Євразії, на територіях, де мешкали обидві популяції людей".

На думку Піменоффа, придбання типу А від неандертальців також пояснює, чому цей вірус такий небезпечний для людини. Оскільки ми вперше стикнулися з ним порівняно нещодавно, наша імунна система ще не навчилася долати інфекцію.

Череп неандертальця і людини

Прогулянка на заході сонця
Коли неандерталець і людина розумна створювали пару, вони, вочевидь, оселялися поблизу місця проживання чоловіка, причому цієї моделі дотримувалося кожне покоління.

Генетичні дані неандертальців свідчать про те, що господарства складались із чоловіків, які мали родинні зв'язки, їхніх партнерок і дітей. Таким чином, жінки, коли знаходили партнера, залишали свій дім.

неандертальська жінка

Ще одне розуміння того, яким був сценарій "і жили воно довго й щасливо" у неандертальців та людини розумної, пропонують генетичні дані сучасних ісландців.

Проведений минулого року аналіз геномів 27 566 людей показав вік, у якому неандертальці зазвичай народжували дітей.

Виявилося, що неандертальські жінки, які вступали у зв'язок з чоловіками Homo Sapiens, були старшими за них.

Коли у такої пари народжувалася дитина, неандертальська мати годувала її грудьми приблизно дев'ять місяців і повністю відлучала у 14 місяців. Це раніше, ніж у сучасних неіндустріальних суспільствах людей.

Важливо, що дослідження теми статевих стосунків між неандертальцями і людьми проливає світло й на те, як загалом жили неандертальці і чому вони зникли.

Ці союзи, вочевидь, вплинули на цілу низку рис сучасних людей, як-от відтінок шкіри, колір волосся та зріст і навіть наш режим сну, настрій та імунну систему.

Крім цього, вивчення доісторичного сексу дає нам важливі дані для лікування сучасних захворювань. Це стосується, приміром, ліків, спрямованих на ген неандертальців, який, як вважають, відповідає за важкий перебіг Covid-19.

Вчені вважають, що зникнення неандертальців приблизно 40 тисяч років тому могли прискорити не лише зміни клімату та виродження, але й наше з ними взаємне тяжіння.

Одна з нових теорій полягає в тому, що хвороби, як переносили обидва види, як-от ВПЛ та герпес - спочатку утворювали невидимий бар'єр, який не дозволяв їм розширювати свій ареал проживання та потенційно контактувати.

На тих небагатьох територіях, де вони зустрічалися, вони починали схрещуватися. В наслідок цього у ранніх людей з'являлися корисні гени імунітету, які дозволяли їм розвиватися далі.

Але неандертальцям так не пощастило. Моделювання дозволяє припустити, що вони від самого початку мали більше хвороб і довше залишалися вразливими до екзотичних нових штамів, незалежно від схрещування. А це означає, що вони не еволюціонували так, як люди.

Зрештою, предки сучасних людей потрапили на їхні території і знищили їх.

Інша ідея полягає в тому, що ми поступово поглинули їх через відносно невелику кількість неандертальського населення. Зрештою, людська Y-хромосома та мітохондрії замінили їхні власні. А ми отримали принаймні 20% неандертальських генів.

Цілком можливо, що цю статтю прочитали нащадки пари, яка зустрілася колись на пагорбах доісторичної Румунії.