Як з тюрми у Дніпрі врятували десятки котів

08 Nov 2020 | Ukraine
Як з тюрми у Дніпрі врятували десятки котів

Наприкінці вересня волонтери у Дніпрі провели цілу спецоперацію з порятунку 36 котів, які жили на території в'язниці.

У Ігренському виправному центрі №133 тварини мешкали з 1982 року — з моменту відкриття закладу, кажуть його співробітники.

"Жили переважно коти та собаки. Засуджені їх підгодовували, доглядали за ними як могли. Навіть забирали з собою по закінченню строку, або ж віддавали котиків родичам, що приїжджали до них на побачення", - розповідає Роман Кирилов, начальник відділу нагляду безпеки центру.

І якщо собак мешкало п'ять-шість, то кількість котів з часом стала значно більшою. Про це у колонії дізналися, коли заклад закрили, як і сім інших виправних центрів України.

В'язницю закрили в рамках оптимізації, щоб зменшити витрати "на утримання великої системи кримінально-виконавчої служби", розповіла заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Останніх засуджених вивезли ще в середині вересня. Забрати тварин з собою вони не могли. У виправному центрі залишалося 36 котів.

До цього котів ніхто не рахував, ніхто їх не стерилізував.

"Коти ходили по території і реально нічого не розуміли. Вони у розпачі шукали людей. Це як, приміром, домашнього кота любили, годували... Аж раптом раз - і викинули просто неба. І все це закінчилось", - згадує Роман Кирилов.

Спочатку працівники вирішили годувати котів самі. Збирали гроші на корм та м'ясні відходи. Але так довго тривати не могло, бо почали скорочувати і персонал.

Тоді Роман Кирилов звернувся по допомогу до місцевих волонтерів. Вони почали котів ловити.

"Нам довелося виїхати двічі, аби виловити котів. Спочатку ми приманювали їх їжею - тварини були такі голодні, що в прямому сенсі трусилися над кормом. Вже потім ловили. В хід йшли і сачки, і спеціальні котоловки", - розповідає волонтерка Світлана Бразалук.

З цим довелося розбиратися волонтерам та ветеринарам. Таку кількість котів одночасно зголосилася прийняти лише одна ветеринарна клініка у Дніпрі.

Ветеринарка Юлія Швачка багато років спеціалізується саме на лікуванні котів. Але, за її словами, таке у своїй практиці бачить вперше.

"Вони всі як один мали проблеми з травленням. Купа паразитів, яких ми витравлювали, і які стрибали ледь не по нас. У двох котів були застарілі інфекції ока — в обох випадках їх довелося видалити. Але перше, що ми зробили - стерилізували абсолютно всіх. Крім найменших, кошенят", - розповідає ветлікар.

Проте найбільша складність полягала у тому, що тварини були розлючені. І агресія, припускають їхні рятівники, була чимось на кшталт захисної реакції.

"Я думаю, вони просто не розуміли, що відбувається", - жартує начальник охорони виправного центру.

Лікарка каже, що після того, як тварини почали відходити від наркозу, їх перебування у клініці нагадувало фільм жахів: "Всі лікарі були з подряпаними руками та ногами. Вони взагалі не давалися до рук. Стрибали по стінах, ледь не на стелі висіли. Один кіт взагалі розбив головою віконну раму".

Три тижні у котів була реабілітація. Їх лікували не лише медикаментами, але й... розмовами.

Ветеринарка Юлія зауважує — одомашнення було нелегким. Але поступово тварини стали ручними: "Розмовляла з ними, пояснювала... Що їм ніхто не бажає зла. І як після цього не вірити, що коти розуміють і відчувають людей?".

коти

Вже майже місяць врятовані коти - на перетримці у ветклініці. А волонтери поки що шукають їм господарів і знову збираються поїхати до виправного центру. Там лишилося ще п'ять тварин, на слід яких не вийшли.bbc